Метод проектів - ефективна технологія навчання

Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу, які дозволили б:

• - забезпечити високий інструментальний рівень знань випускників, уміння самостійно набувати і застосовувати їх на практиці;
• - розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи;
• - залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності;
• - формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення;
• - формувати в учнів цілісну картину світу;
• - спілкуватися з однолітками не тільки своєї школи, міста, але й інших міст і навіть країн;
• - грамотно працювати з інформацією.
• Перевірені практикою технології західної методичної науки використовуються нашою школою, переробляються і оформляються у вигляді нових технологій. Так, все більше вчителів у школах України цікавляться і використовують проектну діяльність учнів.
  Ідея включення проектної діяльності в освітній процес була запропонована американським педагогом і філософом Джоном Дьюї більше століття тому. Вперше у вітчизняній педагогіці актуальність цієї проблеми вивчав О. Макаренко, який в результаті своєї новаторської педагогічної діяльності дійшов висновку про проектування особистості як суб'єкта педагогічної праці. Таку думку не раз висловлював В. Сухомлинський, багатогранну педагогічну спадщину якого проймає ідея проектування людини. Визначення суті проектування як педагогічного явища є досить складним, бо надзвичайно складними і багатоцінними є система проектування і сам педагогічний процес. Саме слово "проект" у перекладі з латинської мови означає "кинутий уперед, задум, план" тощо.
  Проектування в загальному його розумінні - це науково обґрунтована побудова системи параметрів майбутнього об'єкта чи якісно нового стану існуючого проекту прототипу передбачуваного або можливого об'єкта стану чи процесу. Проектування - особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація, практично спрямоване дослідження.
  Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов'язково беруть участь розум, серце і руки ("Lernen mit Kopf, Herz und Hand"), тобто осмислення самостійно добутої інформації здійснюється через призму особистого відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.
  Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:
  • - планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;
  • - використовувати багато джерел інформації;
  • - самостійно збирати і накопичувати матеріал;
  • - аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;
  • - приймати рішення;
  • - установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);
  • - створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій);
  • - підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;
  • - представляти створене перед аудиторією;
  • - оцінювати себе.
  • Метод проектів - педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі. Нижче звернемо увагу читача на видах дослідницьких проектів та їх організацію.